Дорожньо-транспортна пригода може закінчитись по-різному – або лише «покаліченими» транспортними засобами, або каліцтвом та, навіть, смертю людей. У будь-якому випадку подія автоаварії та її наслідки відображаються не лише на фізичному стані її учасників, а ще і на їх психічному та емоційному здоров’ї. Так, дана подія є абсолютно неочікуваною та непередбачуваною і являється достатньо потужним стресом для будь-якої людини, будь-то вона у ролі водія, пішохода чи навіть свідка, на очах якого сталось ДТП, оскільки така пригода може не лише скалічити особу фізично, але і психологічно, адже в результаті моральних страждань може зламатися і її подальша доля.

 

МОРАЛЬНА ШКОДА: ПОНЯТТЯ

 

Зрозуміло, що стрес після будь-якого злочину, в тому числі автоаварії, не минає безслідно: після нього можуть з’явитись нові або загостритись наявні хронічні хвороби. Крім цього в результаті протиправних дій потерпілий може взагалі в подальшому бути залежним від спеціальних ліків, милиць, інвалідного візка чи взагалі бути прикутим до ліжка, а це в свою чергу також «наносить удар» на його психофізичний стан.

Звичайно, що для відновлення свого психічного здоров’я після перенесених в результаті злочину фізичних та моральних страждань, постраждалому або його родичам доведеться понести чимало витрат. В такому випадку чинне законодавство гарантує таким особам відшкодування не лише матеріальної, але і моральної шкоди, яку мають понести винні особи.

Визначення поняття «моральна шкода» містить вітчизняний ЦК , відповідно до положень якого нею вважається:

• фізичний біль та страждання особи внаслідок її каліцтва або іншого ушкодження здоров’я;

• перенесені особою душевні страждання через протиправну поведінку сторонніх людей стосовно неї або її рідних, близьких, або в результаті пошкодження чи знищення належного їй майна;

• принижена честь, гідність та ділова репутація. 

 

ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ: СУДОВА ПРАКТИКА

​

Подібне роз’яснення даного поняття надав ще тодішній Верховний Суд України в одній із своїх постанов стосовно судової практики з цього питання. Відповідно до неї, для того, щоб потерпіла від злочину особа отримала відшкодування за завдану їй моральну шкоду, необхідна наявність чотирьох критеріїв:

1. Сам факт наявності моральної шкоди;

2. Протиправність дій особи, яка завдала таку шкоду;

3. Наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та завданою моральною шкодою;

4. Провина заподіювача такої шкоди.

 

ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

 

 

Звісно, що матеріальну шкоду довести ще цілком реально, але визначити моральні страждання набагато складніше, оскільки на сьогодні жоден нормативно-правовий акт не містить методику розрахунку її розміру, оскільки душевні та фізичні страждання носять нематеріальний характер, які неможливо точно оцінити в матеріальному вимірі.

 

Норми цивільного законодавства наголошують, що розмір грошового відшкодування має визначити суд в рамках принципів розумності та справедливості. При прийнятті рішення він має враховувати характер протиправних дій, вину кривдника, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, як це вплинуло на його здібності, їх реалізацію тощо.

Для того, щоб суду полегшити таку задачу та допомогти йому прийняти справедливе, мотивоване та аргументоване рішення з цього питання, існує так звана психологічна експертиза моральної шкоди, завданнями якої являються:

• встановлення індивідуальних психологічних рис характеру, особистісних якостей потерпілої від злочину особи;

• характер її станів та реакції на протиправні дії;

• характер та механізм психічних процесів, їх особливостей та рівень їх розвитку.

Психологічна експертиза моральної шкоди проводиться як державними, так і приватними експертними установами і лише стосовно психічно здорових осіб. Для цього експерти  використовують спеціальні психологічні методики, які в свою чергу залежать від специфіки ситуації та питань, які були поставлені для проведення даної експертизи.

Так, якщо звернути увагу на останні тенденції вітчизняної судової практики з цього питання, то можна констатувати, що на сьогодні позиція більшості суддів при розгляді таких справ кардинально змінилась. Так,  у порівнянні з минулими роками, останнім часом у своїх рішеннях вони вказують значно більший розмір відшкодування моральної шкоди.

​

Ну і звісно ж, що запорукою якісно проведеної експертизи є професійна допомога адвоката.