СПРОЩЕНЕ ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО МЕЛЬНИКА ФЕДОРА

Декілька років тому до ЦПК було внесено ряд змін, які мали на меті спростити доступ громадян до судочинства при розгляді певних категорій справ. Серед процесуальних інструментів заслуговує увагу спрощене позовне провадження. В системі судочинства здійснюється за встановленими правилами відповідно до ч.1 ст. 12 ГПК.

CПРОЩЕНЕ ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

Не всі справи у суді потребують тривалого ведення, аналізу та глибокого обґрунтування. Це залежить від їх кваліфікації та складності. Коли мова йде про спрощене позовне провадження, то на меті стоїть швидке знайдення істини та вирішення справи. Для всіх сторін правового конфлікту це є бажана перспектива, коли можна без затягування отримати результат його розгляду у суді. Спрощене провадження ЦПК передбачає розгляд справ із сфери трудових відносин та малозначних справ.

ВИЗНАЧЕННЯ МАЛОЗНАЧНИХ СПРАВ

Малозначна або незначної складності справа характеризується спірними правовідносинами. Склад її учасників та предмет доказування не потребують проведення підготовчих дій до провадження та судового засідання з метою об’єктивного та всебічного встановлення обставин. Детально про це викладена інформація в п. 20 ч. 1 ст. 4 КАСУ.

Малозначні справи мають 11 категорій. Варто зазначити, що до цієї загальної групи входять лише ті, вартість позову яких складає не біль 100 прожиткових мінімумів станом на поточний момент розгляду у суді. Спрощене провадження КАСУ дає можливість розглядати майже всі справи, які можна віднести до юрисдикції господарського суду.

ЯКІ СПРАВИ НЕ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЗА СПРОЩЕНИМ ПРОВАДЖЕННЯМ

Так, не всі справи можна розглядати за допомогою цього процесуального інструменту. Cпрощене позовне провадження ГПК неможливо застосувати при роботі зі справами, які пов'язані із:

спорами по сімейним відносинам та спадкуванням;
приватизацією житлового держфонду;
ціною позову, яка перевищує 500 неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб;
відчуженням земельної ділянки чи нерухомого майна в примусовому порядку;
іншими вимогами по спорам (пункти 1-5 в ч.4);
банкрутством та корпоративними спорами.

В деяких випадках суд першої інстанції спірно визначає категорію справи, надаючи їй статус малозначної. Це призводить до помилкового застосування ЦПК спрощеного провадження. Виникає правомірна підстава для скасування прийнятого рішення. В цьому випадку відбувається перенаправлення на новий розгляд за загальним позовним провадженням. Чому так? Тому що помилковість правил застосування механізмів вважається порушенням прийнятих норм процесуального права.

ЯКИЙ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ

Якщо справа була правильно визначена та віднесена до категорії малозначної, її розглядають імперативним методом в порядку спрощеного провадження ГПК. Інші, які також можуть бути віднесені до цієї категорії розглядають відповідно до СП за клопотанням позивача, яке подається виключно у письмовій формі разом із позовною заявою. Чи буде саме так, вирішує суд на початковому етапі у вигляді ухвали при відкритті провадження у справі. Ця норма прописана в ст. 277 ЦПК.

В результаті розгляду справи суд може задовольнити клопотання позивача та встановити строк, протягом якого відповідач може подати заяву із запереченнями щодо спрощеного провадження. Можливий і другий варіант – відмова у застосуванні СП та подальший розгляд справи відповідно до загальних правил позовних проваджень.

Що буде, якщо відповідач подасть заперечення про СП? В цьому випадку суд буде розглядати їх обґрунтування, а потім можлива або відмова у задоволенні заяви, або зміна спрощеного позовного провадження КАСУ на загальне.

Справи у суді розглядають за наданими матеріалами, тобто без повідомлення сторін. Але в деяких випадках можливе проведення судового засідання з викликом сторін, якщо є клопотання про це однієї з них або з ініціативи самого суду. Відповідач може подати відзив протягом 15 днів від отримання ухвали, а позивач повинен разом з позовом вкластись у 5 днів з того дня, коли отримано відзив.

Розгляд справ за спрощенням провадженням та отримання вироку відбувається у термін протягом 30-60 днів. Є тільки один мінус – оскарження вироків у Верховному суді неможливе.

Спрощене провадження – є процесуальним інструментом, мета якого полягає у найшвидшому розгляді малозначних справ. Це дає можливість не чекати суддівських рішень довгими місяцями. Але це тільки у випадку погодження категорії та складності справи у суді та згоди сторін щодо реалізації спрощеного позовного провадження.