ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

​

Охорона приватної, державної та комунальної власності гарантується Конституцією України. Реалії сьогодення заставляють постійно згадувати про це і власні права, адже все частіше доводиться чути про привласнення, розтрату майна та незаконне заволодіння ним. Найчастіше фігурують в цьому питанні особи, які зловживають службовим становищем. В Кримінальному Кодексі стаття 191 визначає поняття злочину, його суб’єкт та об’єкт.

 

ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ: ОБ'ЄКТ ТА СУБ'ЄКТ

 

В основі 191 статті знаходяться відносини власності. Саме вона є по факту родовим та безпосереднім об’єктом. Предмет злочину - чуже майно, ввірене чи те, яке перебувало в законному віданні певної особи. А він може кваліфікуватись в одній з трьох форм, що визначено  ч.1 та ч.2:

 

• привласнення ввіреного особі майна;

• розтрата ввіреного майна;

• заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, його  розтрата та привласнення.

 

Поняття «привласнення» передбачає безоплатне вилучення винною особою чужого майна, а також його утримання чи неповернення з метою отримання користі для себе або третіх осіб. Варто зауважити, що до моменту злочину воно знаходилось у правомірному володінні. Основна ціль полягає у покращенні матеріального становища коштом викраденого.

 

Відносно поняття «розтрата» передбачається, що винна особа витрачає в незаконному та безоплатному порядку чуже майно, яке попередньо було йому ввірене. Завдяки розтраті (споживання, використання, обміну) також є факт поліпшення матеріального становища.

 

Важливим моментом є розуміння складової злочину, тобто які саме діяння можуть кваліфікуватись як розтрата чи привласнення. В цьому аспекті 191 стаття Кримінального Кодексу вказує на законність володіння ввіреного майна. Його відання має бути правомірним, тобто обумовлюватись письмовими дорученнями, договірними відносинами чи службовими обов’язками.

 

 

ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ

 

Відповідно до трактування ККУ, поняття "зловживання службовим становищем" означає умисне та неправомірне отримання вигоди з порушенням інтересів служби. Покарання за діяння визначаються також статтею 364. В ній вказується, що таке істотна шкода. Вона в 100 і більше разів є вищою за неоподатковувані мінімальні доходи громадян. А тяжкі наслідки зловживання службовим становищем перевищують цей показник до цифри 250 неоподатковуваних мінімумів громадян.

 

ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ «ПОВТОРНОСТІ»

 

191 стаття Кримінального Кодексу України розрізняє поняття злочинів, які вчинені повторно або є продовжуваними. Чим вони відрізняються між собою? Якщо говорити про склад злочину з повторними діями, то вони є подібними, аналогічними і підпадають під одну статтю. Продовжуваний злочин характеризується відсутністю повторності. Він є один, але здійснений в декілька спланованих етапів.

 

В судовій практиці тотожні та продовжувані злочини є проблемним питанням при зверненні до теорії. Певні загальні ознаки сходяться, проте важливим нюансом є склад самого неправомірного діяння, не дивлячись на певний проміжок часу. Поняття продовжуваного злочину найчастіше використовують саме при посяганні на власність з метою отримання неправомірної вигоди, незаконного заволодіння майном. Тому, якщо крадіжка може бути повторною, то привласнення чи розтрата не можуть кваліфікуватись однаково за критерієм повторності.

 

РЕАЛІЇ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

 

Розгляд кримінальних справ у  суді по обвинуваченню осіб, які вчинили злочин, проходить по статті 191 КК України. В наших реаліях цей процес триває дуже довгий період часу.

Щоб довести або спростувати обвинувачення (довести невинуватість) необхідно заручитись підтримкою висококваліфікованого правника як зі сторони прокуратури, потерпілого, так і на противагу, адвоката по кримінальним справам, тобто зі сторони захисту.

 

Інструментами доведення вини або її спростування є висновки експертиз, ревізій, аудиту і ін.  В разі доведення вини міра покарання буде залежати від багатьох факторів, а саме:

 

-           від розміру збитку;

-           чи було відшкодування;

-           наявність чи відсутність обтяжуючих та пом’якшуючих обставин;

-           чи укладались угоди з прокурором та потерпілим.

 

Також в судовій практиці присутні виправдувальні вироки за цією статтею. Доведення невинуватості залежить від наполегливості та професіоналізму зі сторони захисту. Інколи на службову особу намагаються «повісити» чужі розтрати його керівництво або підлеглі, шляхом підробки документацій, накладних і ін. В судовій практиці присутні і чисто замовні справи з метою усунення конкурента на посаду.

 

 

ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ТА ПОКАРАННЯ

 

Стаття 191 Кримінального Кодексу України коментар у суді та трактування покарань винній особі має в залежності від кваліфікації злочину. В узагальненому вигляді вирок може бути від 3 до 12 років позбавлення волі, з наступною забороною обіймати певні посади, займатись певною діяльністю. Законом передбачається і конфіскація майна. В статті 191 прописано усі види злочинів та відповідні до них покарання.

 

191 стаття КК має особливості в аспекті складного шляху доведення факту вини. В процесі розгляду справ щодо зловживання службовим становищем треба опрацьовувати велику кількість документації, проводити економічні експертизи, слідчі дії та ін. Це все займає багато часу.

 

Зловживання службовим становищем тягне за собою кримінальну відповідальність. Не завжди покарання призначають у вигляді позбавлення волі. Це може бути і штраф або виправні роботи, що знову ж таки залежить від кваліфікації злочину: розтрата, привласнення майна та розмір його неправомірного заволодіння.