СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА

 

Найчастіше, люди можуть елементарно травмуватись на побутовому рівні: наприклад, випадково порізатись кухонним ножем, через необачність вдаритись об одвірок, або, йдучи вулицею, послизнутись на льоду чи на банановій шкірці.

 Але буває так, що причина отримання травми може бути набагато серйознішою: бійка, дорожньо-транспортна пригода або злочин. В такому разі особі, яка отримала тілесне ушкодження, доведеться пройти багато передбачених законами процедурних кіл: починаючи з набуття статусу потерпілого до подання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

 

ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ: ЩО ГОВОРИТЬ МЕДИЦИНА ТА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ

 

Дане поняття розглядається з медичної та юридичної точок зору. В першому випаду у людини порушується анатомічна цілісність тканин, органів і їх функцій внаслідок впливу фізичних, хімічних, психічних і біологічних зовнішніх факторів ззовні. На відміну від медицини, юриспруденція лише надає певні критерії, відповідно до яких розрізняє тілесні ушкодження на три типи.

У вітчизняному КК (ст. 121, 122, 125) і нормативному документі, який визначає правила встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, зазначається, що вони бувають:

 

• легкі;

• середні;

• тяжкі.

В результаті нанесення легких тілесних ушкоджень:

• спостерігається короткочасний розлад здоров'я тривалістю шість - двадцять один день або втрачається загальна працездатність до 10%;

• можуть не настати такі наслідки (тобто, вони пройдуть швидко до шести днів).

Для середньої тяжкості тілесних ушкоджень характерні наступні критерії:

• Відсутність загрози для життя;

• Немає характерних для тяжких тілесних ушкоджень ознак;

• Розлад здоров'я понад двадцять один день;

• Втрачається загальна працездатність від 10 до 33%.

​

ОЗНАКИ ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ 

​

1. Життю потерпілого загрожує небезпека (наприклад, у нього є проникаючі поранення черепа, грудей, і якщо йому не надати вчасно медичну допомогу, то настає або може настати смерть).

2. Може бути втрачено будь-який орган чи його функції (йде мова про втрату однієї з кінцівок, повна глухота, сліпота і т.д.);

3. Можливе психічне захворювання (його встановленням займаються психіатри);

4. Спостерігаються розлади здоров'я у зв'язку зі стійкою втратою працездатності вище 33%;

5. Можливе переривання вагітності, незалежно від її термінів (окрім індивідуальних особливостей жіночого організму);

6. Внаслідок нанесення тілесних ушкоджень у потерпілого спотворено обличчя до такої міри, що воно має відштовхуючий вигляд і не підлягає виправленню.

 

ПОТЕРПІЛИЙ ТА АДВОКАТ ЯК ІНІЦІАТОРИ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Щоб суддя міг встановити форму вини та призначити обвинуваченому міру покарання за нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, призначається судово-медична експертиза для з’ясування ступеня їх тяжкості. Вирішити ці питання допоможе судово-медичний експерт, оскільки в силу відсутності у судді, спеціальних знань і повноважень, останній не може «на око» це визначити.

У вітчизняному КПК в ст. 242 зазначено, що для з’ясування виду тяжкості і характеру нанесених тілесних ушкоджень повинна обов’язково проводитись судово-медична експертиза, а отримання висновку судмедексперта є одним з видів збирання доказів у кримінальному провадженні.   

Пару років тому в КПК передбачалось проведення експертизи, в тому числі обов’язкової, лише на підставі постанови слідчого, прокурора, чи ухвали слідчого судді чи суду.

 

ЩО ЗМІНИЛОСЬ

 

Але законами від 03.10.2017 та 04.10.2019 було внесено декілька змін до КПК. Зокрема, для реалізації принципу змагальності сторін та уникнення затягування процесуальних строків законодавець розширив процесуальні права адвоката та потерпілого: вони в праві самостійно залучати експертів для проведення експертизи на договірній основі без попереднього звернення до слідчого чи прокурора, як це було раніше.

Крім цього, змінились підстави для звернення з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді. Згідно з чинними на сьогодні ст. 243, ст. 244 КПК  потерпілому або його адвокату необхідно до нього звернутись у наступних випадках:

1. Якщо для вирішення значущих для кримінального провадження питань необхідно залучити експерта, але сторона обвинувачення цього не зробила (зокрема для визначення ступеня тяжкості нанесених тілесних ушкоджень);

2. Якщо для вирішення залученим стороною обвинувачення судово-медичним експертом поставлені такі питання, які не дозволяють дати повноцінний і належний висновок;

3. У разі наявності досить вагомих підстав вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт надасть або надав неповний чи неправильний висновок в силу відсутності у нього необхідних знань, упередження чи інших причин.

4. Якщо у сторони захисту немає грошових коштів для залучення експерта або через інші об'єктивні причини.

На розгляд такого клопотання закон відводить слідчому судді не більше п'яти днів, і якщо буде доведено наявність однієї із цих підстав, він самостійно визначає експерта чи експертну установу для проведення експертизи.

 

Відповідно до документа, який регулює питання проведення судово-медичної експертизи вона може проводитись відповідними державними установами МОЗ України (наприклад, Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи) або приватними медичними закладами, які мають на це відповідну ліцензію.    

Саме заключення судово-медичного експерта, який уповноважений на проведення експертизи, передається особі, яка подала відповідне клопотання.

 

СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА: ПИТАННЯ

​

Відповідно до положень щодо порядку визначення ступеня тяжкості нанесених потерпілому тілесних ушкоджень, судово-медичний експерт у своєму висновку (акті) повинен відобразити відповіді на наступні питання:

1. Який характер мають тілесні ушкодження з точки зору медицини (йде мова про наявність у потерпілого саден, синців і т.д.);

2. Яким знаряддям чи засобом воно було заподіяно;

3. Яким чином виникло ушкодження і давність його заподіяння;

4. Який ступінь тяжкості ушкодження із зазначенням відповідної ознаки, характерної для легкого, середнього чи тяжкого тілесного ушкодження (наявність небезпеки для життя, розлад здоров'я, втрата працездатності та інше).

Самі відповіді судово-медичного експерта повинні бути аргументованими, науково обґрунтованими, логічними і ґрунтуватися на результатах проведеного дослідження.

 

 

ЧАСТІ ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ЗАЛЕЖНІСТЬ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ ВІД ПРАВИЛЬНОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ

 

Однак на практиці адвокат по кримінальним справам може стикнутись з тим, що судово-медичний експерт може неправильно визначити вид тяжкості тілесного ушкодження у потерпілого та в результаті надати суду некоректний експертний висновок. Таке непоодиноке явище можна пояснити багатьма причинами, зокрема:

 

• ненадання слідчим всіх необхідних медичних документів або матеріалів справи судово-медичному експерту для проведення відповідного дослідження;

• некоректною постановкою питань стороною обвинувачення судово-медичному експерту;

• упередженістю або ж відсутністю у фахівця з судово-медичної експертизи необхідних знань або кваліфікації тощо.

 

Відповідно кожна із цих причин може суттєво «вплинути» на подальшу долю потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого): для першого – на розмір грошової компенсації за завдану фізичну та моральну шкоду а для другого – на , ступінь вини та призначення судом міри покарання, оскільки остання напряму залежить від тяжкості вчиненого злочину.

 

ДОПОМОГА АДВОКАТА – ГАРАНТІЯ ОТРИМАННЯ ЯКІСНОГО ЕКСПЕРТНОГО ВИСНОВКУ ЩОДО СТУПЕНЮ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ

 

Для того, щоб було правильно визначено тяжкість тілесного ушкодження , а винна особа отримала заслужене покарання, потерпілому краще звернутись до хорошого адвоката по кримінальним справам. Адвокат, який спеціалізується у цих питаннях, і зможе надати відповідну правову допомогу, адже в силу відсутності у потерпілого обізнаності в особливостях проведення судово-медичної експертизи та чинному законодавстві, він може отримати недостатнє грошове відшкодування моральної шкоди та матеріальної завданої злочином або взагалі залишитись ні з чим, а винний - несправедливе покарання.

​

Однією із спеціалізацій адвокатського бюро Мельника Федора являється представництво інтересів потерпілих у кримінальних справах, пов’язаних з тілесними ушкодженнями.

Завдяки своєму високому професіоналізму та практичному досвіду наші адвокати знають, які питання необхідно задати судово-медичному експерту задля правильної кваліфікації тяжкості тілесного ушкодження, та як правильно скласти цивільний позов у кримінальному провадженні для отримання потерпілим від злочину справедливого відшкодування.