В сімейному праві існує два поняття, які часто плутають між собою: «встановлення батьківства» та «оспорювання батьківства». Проте слід зазначити, що вони за змістом різні.
Встановленням факту батьківства вважається з’ясування особистості біологічного батька, а оскарження ініціюється тоді, коли чоловік, внесений у документ про народження дитини батьком, не вважає себе таким.
Як встановлюється батьківство?
Батьківство встановлюється наступним чином:
- у РАЦСі особи, що на даний час знаходяться у неофіційному шлюбі (цивільному) добровільно дають згоду на запис у свідоцтво батька;
- коли батько, що не перебуває з жінкою у шлюбі на час народження дитини, подає відповідну заяву;
- за рішенням суду.
Варто зазначити, що подати заяву про визнання себе батьком може і чоловік, що перебуває офіційно у шлюбі з іншою жінкою, або ж неповнолітній (відсутній віковий критерій для визнання себе батьком). У разі визнання батьківства неповнолітнім, працівники РАЦСу повідомляють про цей факт його батьків, або опікунів.
Таку заяву можна подати не лише особисто, але і через представника та надіслати поштою. Основна вимога – нотаріальне посвідчення документа.
Встановлення батьківства через суд.
Якщо ж добровільної згоди для визнання батьківства не досягнуто, тоді варто звернутися до суду. Позовну заяву про встановлення батьківства може подати як мати, так і батько, офіційний опікун, або ж і сама дитина, якщо їй виповнилося 18 років.
Найнадійнішим методом встановлення факту батьківства є призначена судова генетична експертиза. Проте не завжди це можливо. Оскільки в Україні без особистої згоди забороняється відбирати біологічні матеріали, то факт батьківства доведеться встановлювати спираючись на інші дані (сімейні фото, анкети, листи, покази свідків та ін.).
Як встановлюється батьківство після смерті батька.
Якщо ж до народження дитини батько, перебуваючи офіційно у шлюбі з матір’ю дитини помер, то факт його батьківства також доведеться доводити у суді. У цьому випадку батьківство доказують зазвичай не для підтвердження наявності родинних зв’язків, а для отримання аліментів від родичів, спадщини, пенсії по втраті годувальника.
Оскільки взяти аналіз ДНК для проведення генетичної експертизи майже буде неможливо, то процес такий досить складний і заплутаний. Для цього доведеться найняти сімейного адвоката, який практикує саме такі справи.
Оспорювання батьківства
Якщо чоловік не визнає себе батьком, то відбувається процес оспорювання батьківства, виключення запису його як батька зі свідоцтва про народження дитини. Згідно з Сімейним кодексом України особа може подати позовну заяву про оспорювання батьківства до суду, якщо це підтверджується вагомими підставами.
Чоловік має право на оспорювання факту батьківства у декількох випадках:
якщо дитина народилася в офіційно оформленому шлюбі;
якщо на момент реєстрації дитини визнав своє батьківство, хоча не перебував із матір’ю дитини у шлюбі;
якщо дитину народжено до того часу як спливло десять місяців з часу розірвання шлюбу або ж шлюб визнано недійсним, але після того як матір вступила в інший шлюб повторно.
Для оспорювання батьківства до суду подаються:
позовна заява та її копії (кількість копій залежить від кількості осіб, які будуть брати участь у процесі);
копію свідоцтва про народження (якщо є така можливість);
документ про оплату судового збору;
докази (письмові) в оригіналі, що підкріплюються до мотивації вимог.
Право на оспорювання батьківства обмежується часовими рамками. Неможливо оспорювати батьківство до народження дитини, або після її смерті. Також забороняється оскаржувати батьківство особі, якій на час запису її батьком дитини було відомо, що дана дитина їй не рідна.
Отож, можна стверджувати, що державою охороняється як дитинство так і материнство. Проте самим батькам варто задуматися про майбутнє дитини до її народження. Адже поверхневі взаємовідносини, цивільні шлюби часто призводять до розірвання стосунків, а заручником ситуації залишається дитина.