За даними Державного агентства інфраструктурних проектів України, на дорогах Київської області встановлено 25 комплексів автоматичної фіксації (КАФ). Ще 20 камер – у столиці. До 1 червня мають намір встановити 5 КАФів у Львівській області. А до кінця року заплановано придбати ще 220 таких комплексів автоматичної фіксації.
У МВС стверджують, що головне завдання впровадження системи автофіксації – не збір штрафів з водіїв, а зниження кількості аварій, передусім важких. Адже, за статистикою Патрульної поліції, причиною кожної третьої ДТП з постраждалими є перевищення швидкості. Перед місцями розташування камер (на аварійно-небезпечних ділянках доріг і в місцях підвищеної концентрації ДТП) встановлять попереджувальні знаки. «У водіїв буде час і можливість знизити швидкість в таких місцях до дозволеної, а значить – безпечної, що дозволить їм не стати учасниками ДТП і не бути оштрафованим», – уточнив речник МВС Артем Шевченко. За роз’ясненням Патрульної поліції, порушенням швидкісного режиму в містах вважатиметься їзда зі швидкістю понад 73 км/год. Це дозволені 50 км/год + 20 км/год + 3 км/год=73 км/год, де 3 км/год – спеціально закладена похибка в роботі приладу). А 20 км/год – це так звані водіями «бонусні» кілометри, після перевищення яких може бути накладено штраф. Відповідно, для автодоріг це 113 км/год, при наявності на них розділової смуги – 133 км/год, на автомагістралях ( яких в Україні аж одна) – від Києва до Борисполя (36 км) – 153 км/год. Також в МВС розповіли, що нові системи кардинально відрізняються від тих, які пропонувалися 10 і більше років тому. Вони з лазерним «прицілом», тому виділяють з потоку машин тільки ту, яка їде швидше, ніж дозволено, фотографують не ззаду (держномер), а спереду, і роблять кілька знімків, а не один. «Вдень, а також в інший час доби, якщо скло автомобіля не тоноване, можна буде побачити на фото навіть обличчя водія, що стане додатковим доказом його провини. Або доказом невинуватості власника в разі, коли відзнята явно інша людина, яка сидить за кермом, наприклад, жінка, а не чоловік – власник автомобіля», – уточнили фахівці міністерства.
Як можна буде перевірити наявність правопорушення?
Інформація про зафіксоване відеокамерою правопорушення потрапляє до системи електронної фіксації, де поліцейський перевіряє наявність та повноту даних про відповідальну особу, транспортний засіб, відповідність номерного знаку до його марки і моделі. Після перевірки всіх даних на відповідність в разі, якщо їхній масив є достатнім для притягнення особи до відповідальності, поліцейський формує постанову і накладає електронний підпис. Далі ця постанова автоматично надсилається до установи, яка її друкує та відправляє до адресата. Перевірити наявність правопорушення можна через електронний кабінет водія (e-driver.hsc.gov.ua), на сайті МВС (bdr.mvs.gov.ua) та за допомогою мобільних додатків (зокрема такого, як "Дія").
На що варто звернути увагу?
Хотів би звернути увагу всіх водіїв на певні аспекти пов’язанні з дотриманням швидкісного режиму під час керування механічними транспортними засобами та попередити про наслідки.
За порушення ПДР України в залежності від наслідків передбачено два основних види відповідальності – адміністративна та кримінальна.
При перевищенні швидкості як зазначено в залежності від типу доріг, місцевості та обмежень +20+3 км/год, + 50 км/год працівники поліції можуть притягнути до адміністративної відповідальності на місці (штраф, ч 1, 3 ст. 122 КУпАП). Це при відсутності наслідків.
Однак, при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок якої постраждали (отримали тілесні ушкодження середнього, тяжкого ступеню тяжкості або загинули) учасники дорожнього руху (водії, пасажири, пішоходи, велосипедисти, скутеристи, особи які по дорогах пересуваються на самокатах, моноколесах, роликах, на чотирьох кінцівках) розпочинається кримінальне провадження. Якщо в ході досудового розслідування буде встановлено, що причинною дорожньо-транспортної пригоди є перевищення швидкості водієм, то принцип «+20+3 км/год» тут «працювати» вже не буде.
Пояснюю чому. Візьмемо до прикладу населений пункт де максимально дозволена швидкість (якщо немає інших обмежень в нижчу або вищу сторону) не більше 50 км/год (нові зміни з 01.01.2018)
Відповідно до вимог п.12.3 ПДР «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди».
Відповідно до діючих методик проведення автотехнічних експертиз експерти розраховують зупиночних шлях автомобіля при небезпеці.
Загальний зупиночний шлях при швидкості автомобіля 50 км/год при нормальних погодних умовах (суха проїжджа частина, покриття дороги асфальтобетон ) складає приблизно 32 м. Зупиночний шлях складається з певних чинників, а саме: час реакції водії, час спрацювання гальмівного механізму, час сповільнення (гальмівний шлях). Відстань яку проїжджає автомобіль за однаковий час різниться і залежить від швидкості автомобіля на початок гальмування.
Візьмемо для прикладу ілюстрацію залежності гальмівного шляху від швидкості руху.
З цієї ілюстрації видно - чим більша швидкість, тим довший зупиночний шлях і які наслідки можуть настати.
В кримінальному кодексі України відповідальність за порушення правил дорожнього руху України, що заподіяли середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або спричинили смерть передбачена ст 286 КК України.
В цій статті зазначено, що порушення правил дорожнього руху ( в тому числі пункту п.12.6 ПДР України: перевищення швидкості), якщо воно в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, то особа буде нести кримінальну відповідальність. А дозволене перевищення «+20+3 км/год» зазначено в Кодексі України про адміністративні правопорушення! Тобто в самих правилах ДР цей допуск не передбачений!
Про це працівники поліції, керівники МВС Вас не проінформують. Ось чому в більшості країн світу не дозволяється ніяке перевищення встановлених обмежень швидкості!