• Федір Мельник

АДВОКАТСЬКА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Оновлено: квiт 1



Нажаль, в Україні та країнах пострадянського простору (особливо тих, що найдовше були в складі СРСР) історично не сформувалось прагнення громадян до правової обізнаності і відповідальності. Немає практики консультування з адвокатами та юристами. І в цьому не винний «наш український менталітет» , як люблять відзначати деякі, тут є цілком об`єктивні причини.

Ще наприкінці ХІХ – початку ХХ століття у підавстрійській Галичині, в умовах відсутності власної державності, в українській адвокатурі відбувся настільки якісний прогрес, що весь період отримав назву «адвокатська доба».

Адвокати брали активну участь у громадсько-політичному житті українського суспільства: займалися просвітництвом, створювали фахові та культурно-освітні громадські організації, надавали вирішального імпульсу економічному життю та, найголовніше, у різні історичні періоди ставали активними учасниками політичних перетворень.

У різний час і за різних обставин правники були рупором українського населення у справі відстоювання своєї українськості та національної самоідентичності. Адвокати першими усвідомлювали, що сила нації визначається не лише переліком політичних прав, а всім комплексом здобутків у економічній, соціальній, культурній, науковій та інших сферах суспільного життя, вони були творцями української державності.

Але жовтневий переворот 1917 року вніс кардинальні зміни в діяльність адвокатури, майже знищивши адвокатуру та її кращі традиції. Було підірвано пошану у народу до адвокатської професії, повністю знищений її позитивний імідж, що створювався за більш ніж 50 попередніх років своєї історії. Радянська адвокатура була одержавленою структурою, хоча формально залишалися суспільною організацією, відповідно до чого у відкрите юридичне протистояння з органами кримінальної репресії не виходила вже за визначенням. Професійного правозахисту в СРСР не було, а адвокатська діяльність в СРСР, нажаль, вже не була правозахисною.

Перші Правила адвокатської етики були прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року.

Сучасним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності – є принцип чесності і добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів різних країн.

Активна міжнародна діяльність Національної асоціації адвокатів України дозволила досягти таких важливих результатів, як вступ в міжнародні професійні організації адвокатів – Міжнародна асоціація адвокатів(IBA) та Рада адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE).

Основні принципи адвокатської етики

Незалежність. Свобода від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність адвоката, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

Дотримання законності. У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону.

Домінантність інтересів клієнтів. Адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.

Неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами (уникнення конфлікту інтересів). Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.

Конфіденційність. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Компетентність та добросовісність. Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.

Чесність і порядність. Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.

Повага до адвокатської професії. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, її сутності і громадського призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.

Культура поведінки. Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.

Використані матеріали:

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури





5 перегляд
 

+38 093 571 05 15 ; +38 067 462 58 68

©2020 by АДВОКАТСЬКЕ БЮРО МЕЛЬНИКА ФЕДОРА. Proudly created with Wix.com