• Федір Мельник

Пандемія 2020. Відповідальність за порушення заходів щодо запобігання поширення коронавірусу.

Оновлено: трав 20


В сумній реальності сьогодення, коли Україна опинилися на порозі всесвітньої пандемії Covid-19, кожний громадянин, державний службовець, повинен відмовитись від принципу «авось пронесе», оскільки стан здоров`я окремої людини це вже не його особиста справа, а складовий чинник загальнодержавного, світового механізму боротьби з хворобою.


Отже, кожен громадянин, який може захворіти на Covid-19 або інше захворювання, що має значний ступінь розповсюдження від людини до людини, повинен розуміти яка відповідальність лягає на нього з точки зору права.


Держава передбачила в кримінальному кодексі ст. 325 , порушення якої тягне кримінальну відповідальність у вигляді наступного покарання.


Стаття 325. «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням».


1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -

карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.


2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

Спричинення загибелі людей означає настання хоча б однієї смерті людини, при­чинно пов’язаної із порушенням правил та норм, передбачених у ч. 2 ст. 325 КК.

Інші тяжкі наслідки охоплюють захворювання людей, великі матеріальні витрати, що пов’язані з ліквідацією наслідків порушення зазначених правил та норм, тощо.

Отже, в разі доведення того факту, що особа, з суб’єктивної точки зору, усвідомлювала, що вона хвора (наявність симптомів хвороби) або ж мала інформацію щодо позитивного результату аналізів, і порушила умови карантину або приховала факт захворювання є підставою притягнення її до кримінальної відповідальності.

21 березня за цією статтею в Житомирській області поліцейські відкрили перше кримінальне провадження через порушення правил карантину.

Стосується воно приховування відомостей хворим на COVID-19 щодо причетності до перевезення організованої групи туристів до Австрії та назад в Україну.

Зі звичайними громадянами та притягненням їх до адміністративної та кримінальної відповідальності все зрозуміло і втілюється доволі просто. Ось наприклад, із початку карантину на території України поліцейські склали 923 адміністративні протоколи за порушення заходів щодо запобігання поширення коронавірусу. Окрім того, слідчі розпочали 8 кримінальних проваджень за фактами порушень санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням.

А як щодо державних органів та посадових, та службових осіб?

Суб’єктом злочину за ст. 325, крім особи, що досягла 16-річного віку, може бути, у тому числі і службова, в обов’ язки якої входить виконання передбачених законом правил та норм по боротьбі з епідеміями та іншими заразними захворюваннями (службові особи підприємств, організацій, установ; медичні працівники, працівники санепідем­станцій, ветеринарні лікарі; працівники тваринницьких ферм тощо), а також інші особи, у тому числі інфекційні хворі, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, які порушили правила та норми, вста­новлені з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) та боротьби з ними.

Порушення цих правил та норм може полягати в дії або бездіяльності та означає їх невиконання або неналежне виконання (наприклад, допущення в’їзду на територію України громадян з країни, де зареєстровані інфекційні хвороби, без проведення необхідних аналізів та тестів; не забезпечення тимчасової ізоляції таких осіб; непроведення дезинфекції у вогнищі захворювання тощо).

Наслідки цього злочину полягають у створенні реальної можливості поширення епідемічних або інших заразних захворювань або поширенні вказаних захворювань.


Службові особи за порушення цих правил можуть нести відповідальність за сукуп­ністю злочинів - за ст. 325 КК та за відповідний службовий злочин, наприклад за статтею 367 «Службова недбалість».

Як говориться: в першу чергу риба гниє з голови.

У Китаї вже з грудня 2019 року почали реєструвати випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом (2019-nCoV). До початку лютого вже померло більше 800 людей, загальна кількість підтверджених випадків захворювання становила більше 37 000 осіб. Окрім Китаю, випадки захворювання були зафіксовані в 23 країнах світу!

В Україні 24 січня 2020 видано Наказ МОЗ України від 24.01.2020 № 185 "Про заходи щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай)"

3 лютого на сайті Кабінету Міністрів України опубліковано розпорядження від 03.02.2020 №93-р “Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої короновірусом 2019-nCoV“.

Детальніше ознайомитись з ним можна на сайті ВРУ.


Одним із заходів в цьому розпорядженні був Національний план протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, на 2020 рік.

В цьому плані 9 пунктом зазначено: внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо можливості запровадження тимчасової заборони експорту товарів, необхідних для здійснення протиепідемічних заходів на території України, у разі виявлення загрози дефіциту таких товарів на території України. А відповідальними за виконання призначались наступні державні органи: Мінекономіки, МОЗ, Держмитслужба, Мінфін.

Правда термін на виконання дещо невизначений – "протягом лютого".

Але якимось чином, наміри держави залишились тільки намірами і тільки на папері та відео зверненнях. Протягом двох місяців сотні тонн масок безперешкодно вивозились з України протягом останніх місяців майже до середини березня 2020 року.


І тільки 11 березня на засіданні Кабінету міністрів України було введено заборону на експорт медичних масок та інших засобів захисту – яка, в принципі дублює, один з пунктів Національного плану протиепідемічних заходів прийнятого ще 3 лютого 2020 року!

Більше місяця пройшло з усвідомлення необхідності прийняття таких заходів і до прийняття відповідних введення обмежувальних заходів.


Наразі в Україні спостерігається їх тотальний дефіцит. Також почався безконтрольний ріст цін на дезінфекційні розчини і звичайні медичні маски, які в принципі не захищають від зараження, але можуть допомогти в протидії розповсюдження інфекції хворими. Така ж проблема і з тестами. Постійні запевнення влади щодо їх «навності» абож скорого їх «надходження» не мають під собою реального підґрунтя.

У порівнянні з іншими країнами, Україна провела значно менше тестів. Центр Громадського здоров’я України 20 березня повідомив, що всього в країні було перевірено всього 750 підозр на коронавірус. Для порівняння, у Білорусі було проведено приблизно 16 тисяч тестів, а в Росії понад 116 тисяч.

Імовірним інфікованим без особливих ускладнень (навіть з лихоманкою) радять просто самоізолюватися.

У своєму відеозверненні 16 березня Володимир Зеленський повідомив, що інститут молекулярної біології НАНУ має (тобто тільки починають це робити) оперативно виготовити 200 тисяч вітчизняних експрес-тестів. Також 22 березня він повідомив про доставку гуманітарної допомоги з Китаю: 10 мільйонів тест-систем для проведення ПЛР-діагностики та 400 тисяч експрес-тестів. Наразі ж відомо, що у Центр громадського здоровʼя (ЦГЗ) надійшло тільки 50 тисяч тест-систем для ПЛР- діагностики та 150 тисяч експрес-тестів на корона вірус.

Чи будуть додаткові поставки, насправді невідомо, так як інформаційна політика держави, вкотре, виявилась не ефективною і не викликає довіри у суспільства.

Адже в Україні дієвих роз`яснювальних інформаційних заходів щодо ситуації з коронавірусом до березня 2020 майже не проводилось.


Обов’язок тих, кого ми обирали керувати державою, полягає також в завчасному аналізі міжнародної епідеміологічної ситуації, а в даному випадку прогнозування можливого розповсюдження інфекційного захворювання Covid-19.


Починаючи з січня місяця 2020 року цілком можливо було створити стратегічний запас індивідуальних засобів захисту (в тому числі ввести заборону експорту та розгортання додаткових потужностей для виробництва апаратів ШВЛ), проінформувати всіх громадян України, які планували здійснити туристичні подорожі за кордон і про суттєві ризики інфікування себе, а при поверненні і своїх близьких.


Але як видно, всі заходи щодо запобігання розвитку пандемії (крім вимушеного карантину) в Україні були суто на папері, і дехто на цьому не погано заробив, експортуючи з України індивідуальні засоби захисту.

Ефективний менеджер (Президент, Уряд, Верхована рада) це той , хто може наперед спрогнозувати розвиток ситуації, вчасно розпізнати рівень загрози (восьми мільйонний Ухань ще в січні закрили на карантин), і в найкоротші терміни розробити план дій та, без зволікань, втілити його в життя. Але сьогоднішня реальність показує нам, що наші державні менеджери це пожежники, які ще й спізнились на виклики, тому що надіялись на північно-сусідське «авось пронєсьот».

І чи було це все ж таки ненавмисним? Чи будуть за ці помилки відповідати дійсно відповідальні особи?

Думайте, аналізуйте, бережіть себе!

13 перегляд
 

+38 093 571 05 15 ; +38 067 462 58 68

©2020 by АДВОКАТСЬКЕ БЮРО МЕЛЬНИКА ФЕДОРА. Proudly created with Wix.com