Хмельницький апеляційний суд залишив без змін постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 9 квітня 2020 року, якою водія "BMW" визнано винним у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння (частина 1 статті 130 КУпАП). Про це повідомляє прес-служба суду.
Суд оштрафував правопорушника на 10200 гривень і на 1 рік позбавив права керувати транспортними засобами.
На думку водія, що подав апеляційну скаргу, ця постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права: серед інших зауважень стверджував, що поліцейські не дотрималися порядку залучення свідків для проведення огляду на стан сп’яніння, не зазначили у протоколі про адміністративне правопорушення ознак сп`яніння. Також указав, що в матеріалах справи немає направлення на проведення огляду в медичному закладі та й сам висновок лікаря сумнівний, бо там є виправлення часу проведення огляду й два різні результати через короткий проміжок часу.
На думку апеляційного суду, обґрунтованих підстав вважати поліцейський протокол та висновок лікаря недопустимими доказами, апелянт не навів ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні. Те, що у протоколі працівники поліції не описали ознаки, через які вважали його нетверезим, не є порушенням, бо зазначати їх потрібно тоді, коли складають протокол про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.
Також законодавство не передбачає, що до матеріалів справи слід обов`язково долучати направлення поліцейського на огляд водія, зважаючи, що вказані документи є підставою лікарю для проведення огляду і залишаються в медичному закладі. А те, що у висновку лікаря час проведення огляду вказано – о 1 год 55 хв, а в акті огляду – 1 год 53 хв, свідчить про описку і не указує на очевидну недопустимість доказів – результатів огляду.
«…огляд в медичному закладі проводиться лікарем закладу охорони здоров`я та в присутності поліцейського, який його доставив (…) Присутність свідків в такому випадку згідно чинного законодавства не є обов`язковою. Висновок лікаря № 36 від 23 лютого 2020 року підписаний апелянтом без будь-яких зауважень та застережень», – зауважує апеляційний суд.
Відтак апеляційний суд прийшов до висновку, що немає обґрунтованих підстав вважати, що вина апелянта недоведена, як і підстав для висновку про відсутність в справі належних та допустимих доказів та закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях складу правопорушення.
«При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі та його захисником в апеляційному суді мотивів, допущено не було», – констатує апеляційний суд.
Із повним текстом постанови Хмельницького апеляційного суду можна ознайомитися за посиланням.
Взагалі, судова практика при розгляді справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП є неоднозначна.
Деякі судді притримуються букви закону оцінюючи докази винуватості чи не винуватості громадянина через призму дотримання правоохоронними органами чіткої процедури отримання цих самих доказів. При порушенні цієї процедури докази визнаються недопустимими. Інші судді в оцінці доказів керуються загальним принципом справедливості, загальнополітичної ситуації, настрою в суспільстві, при цьому можуть пробачати правоохоронним органам деякі «неточності», недотримання процедури отримання доказів, що в свою чергу веде до того, що серед винних виявиться особа, яка дійсно є невинуватою.
У вище описаній ситуації хочу звернути увагу на один факт, який на мою суб’єктивну думку, суд вважав необов’язковим. Так суд зазначив, що «законодавство не передбачає, що до матеріалів справи слід обов`язково долучати направлення поліцейського на огляд водія, зважаючи, що вказані документи є підставою лікарю для проведення огляду і залишаються в медичному закладі».
Я з цим категорично не погоджуюсь.
Оскільки саме цей документ є підставою для доставки громадянина до лікаря!
Ця доставка не є примусовою, але в разі відмови на громадянина все одно складуть протокол за ст 130 КУпАП про відмову у проходженні лікарського освідування на стан сп’яніння. При оформленні протоколів за ст 130 КУпАП працівники поліції засовують відео фіксацію, на якій дуже часто ніяким чином не відображається зовні ознаки сп’яніння, а саме тремор пальців рук, неприродна блідість обличчя, нехарактерна поведінка і тд.
В моїй практиці був випадок, коли працівники поліції зупинили транспортний засіб з клієнтом за непрацюючий стоп сигнал. Після чого провели стандартну перевірку та виявили, що 10 років тому його затримували за нетверезу поведінку, а саме ознаки наркотичного сп’яніння. На підставі цього один з працівників поліції одразу поставив «діагноз», що мій клієнт наркоман і запропонував проїхати до лікаря на освідування, хоча жодних ознак не було.
Відношення поліцейських стало одразу упередженим. Мій клієнт відмовився, але зазначив, що самостійно пройде дане освідування, працівники поліції склали протокол за ст. 130 КУпАП за відмову в проходженні лікарського освідування, та склали направлення, в якому зазначили ознаки сп’яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, тремор пальців рук, неадекватна поведінка, почервоніння обличчя. Присутні поняті при цьому нічого цього не побачили.
Мій клієнт протягом двох годин самостійно звернувся у сертифікований заклад «Соціотерпація» в м. Києві, де здав всі аналізи та пройшов зовнішній огляд на ознаки сп’яніння в присутності іншого працівника поліції під відеозапис. Самойстіний огляд у лікаря необхідно проводити з дотриманням процедури зазначеної в КУпАП. В результаті ніяких ознак наркотичного сп’яніння виявлено не було. Протокол все одно був направлений до суду.
Після чого клієнт звернувся до мене за адвокатською допомогою. Я витребував всю документацію з медичного закладу і надав до суду, де зазначив, що у поліцейського були відсутні самі підстави направлення на лікарське освідування (ці підстави були зазначенні в самому направленні), а отже і підстави складати протокол. В результаті справа була закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначене направлення є обов’язковим документом, бо на підставі нього відбувається доставка громадянина на огляд лікаря щодо встановлення факту сп`яніння. Також в ньому зазначається час виявлення ознак та термін, протягом якого, можливо пройти освідування.
Також хочу додати, що участь свідків-понятих при медичному освідуванні лікаря (відібрання зразків крові з вени , здача сечі для аналізу) законом не передбачено.
Ознайомитись з документом можна за посиланням.
Comments